неділя, 20 лютого 2011 р.

Історія

Копичинецький повіт

   Копичинецький повіт — адміністративна одиниця Тарнопольського воєводства у 1921—1939 році. Територія сучасного Гусятинського району.
   В австро-угорський період повітовим центром був  Гусятин, але внаслідок серйозний руйнувань Гусятина, після Першої світової війни адміністративний центром стає місто Копичинці. Його населення становило 8 000.
   Територія повіту становила 871 км². Населення станом на 1921 рік було 85 991 осіб, за іншими даними 85 000 осіб.
   Копичинецький повіт розташований на південному сході воєводства. Зі ходу по річці Збруч проходив кордон з Радянським Союзом. На півночі повіт межував з Скалатським і Теребовлянським, на півдні з Чортківським і Борщівським повітами.
   Під час перепису 1931 року, 88 614 мешканців визнали своєю рідною мовою:

     українську — 45,196 осіб — 51.0 %
     польську — 38,158 — 43.1 %
     Мову їдиш — 5,164 — 5.8 %
     іншу — 96 — 0.1 %

Немає коментарів: