понеділок, 14 грудня 2009 р.

З історії Копичинець

Давнє поселення було також на горбі біля Котівки - приблизно VII - VIII століття. Слід сказати, що в Кабівцях знаходилася одна із найдавніших осель і був там палац боярина Твердатича, що збудував найстарішу на території міста церкву св. Миколая, яка під час нападу на поселення монголо-татар була ними цілковито знищена. Пізніше там жив боярин Кабице, від імені якого й утворилася назва Кабівці.
   У 1340-1434 рр. на території міста відбувалися бої між поляками, литовцями і угорцями. В час заснування міста Бествінським у 1443 році тут була створена поляками спільна парафія, що об"єднувала польське населення Копичинців і Коцюбинців під назвою "Копцінум-Кочубінум".
   У той час Бествінський вирішив змінити своє прізвище на Копицінського. На Горі Мараки українське населення збудувало собі другу церкву св. Рождества. Коли у 1564 році місто Копичинці одержало магдебурське право, тут було вже декілька десятків ремісників різних спеціальностей: гончарів, ковалів. ткачів, шевців, кравців, римарів, стельмахів, кушнірів і т.д.
   Декілька років - у 1605, 1607, 1613, 1616, 1623 і 1626 рр. місто було дуже знищене внаслідок нападу на нього татар і турків. Було знищено тоді замок, костьол, церкви, понад 700 молодих хлопців і дівчат стали здобиччю загарбників.
У 1648-1649 рр. жителі Копичинець брали активну участь у визвольній війні під проводом великого гетьмана Богдана Хмельницького. Очолював загін місцевих ремісників коваль Клим Опир, а пізніше - римар Гнат Росолович.

Немає коментарів: