субота, 4 грудня 2010 р.

Знаменні та пам'ятні дати Тернопільщини на 2010 рік

Грудень
1 грудня 1930р. у с. Радошівці Шумського р-ну народився поет, публіцист, краєзнавець Григорій Радошівський (Г. Я. Ба­ран).
Був репресований, засуджений до 25 років сталінських табо­рів і 5 років позбавлення прав після відбуття покарання. Реабілі­тований.
Закінчив факультет журналістики Львівського університету. Працював у районній пресі.
Був редактором газети «Дзвін», ди­ректором музею «Зборівська битва».
У 1969 р. побачила світ його перша книжка «Квіти на поста­ментах».
Друкується в обласній та всеукраїнській пресі, колективних збірниках.
6 грудня 1810 р. у с. Дрищеві, нині — Надрічне Бережансь­кого р-ну, народився церковний діяч, доктор теології, Галицький греко-католицький митрополит у 1864-1869 рр. Спиридон Литвинович. Помер 4 червня 1869 р. у м. Львові.
      8 грудня 1930 р. засновано Тернопільський академічний об­ласний драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка.
16—18 грудня 1955р. почала працювати Чортківська дитяча бібліотека.
18 грудня 1970 р. у м. Тернополі народився художник, член Національної спілки художників України Назар Гулин. Помер 24 лютого 2003 р. у м. Львові.
26 грудня 1895р. до м. Збаража приїхав Іван Франко. Висту­пав на селянському вічі. Познайомився з Антоном Грицуняком, розповідь якого лягла в основу повісті «Свинська конституція».
31 грудня 1845р. у с. Куликові Львівської обл. народився письменник, священик, громадсько-політичний діяч, батько Богдана Лепкого — Сильвестр Лепкий.
Виступав із літературними творами під псевдонімом Марко Мурава, Борислав Борис, Василишин, Лепкий Борис.
Перший із галичан почав перекладати твори В. Шекспіра з оригіналу українською мовою. Лауреат премії ім. Стефана Дубравського.
Помер 5 червня 1901 р. у с. Жукові Бережанського р-ну, де й похований.

середа, 1 грудня 2010 р.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Грудень

4 — Введення у храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста. Як Введення мостить мостки, а Микола (19 грудня) забив гвіздки, то люта зима буде. Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія (6 травня) — трава. Як на Введення буде вода, то влітку буде молоко.
7 — Катерини. Уже сподівалися на люті морози. На святу Катерину ховайся під перину. Катерина на воді, то Різдво на льоді. Як на Катерину холодно, то буде голодно.
9 — Юрія. Яка погода на Юрія, така й зима.
12 — Парамона. Якщо до цього дня сніг не випав — зима буде теплою, а як з’явився — довгою і холодною. Молодь увечері збиралася на калиту (кусання калити). Калита — прообраз Сонця, його закликали швидше підніматись у небі.
13 — Андрія Первозваного. На Андрія треба кожуха-добродія. Дівчата ворожили про заміжжя. На Андрія сниться дівицям надія.
14 — Наума. Наум наставляє на ум. Прийшов Наум — пора братись за ум.
17 — Варвари. Святкували тільки жінки. Нічого не можна робити, тільки рукоділлям займатися, вишивати, нитки сукати, дівчаток навчати вишивати.
18 — Сави. Жінки збиралися на вечорниці, бо прийшла пора «і савити, і варварити, і куделю кучматити».
19 — Миколи. Зимового Миколу відзначали особливо урочисто. Милосердний, захисник, заступник, чудотворець — так називає його український народ. На Миколи не жди тепла ніколи. Миколині морози — не рівня введенським: на Миколи зима з цвяхом ходить. Хвали зиму після Миколи.
22 — Ганни. Зимове сонцестояння. Прийшла Ганна — сідай у санки. З Ганниного дня жінки готувалися до Різдва — білили хати, прибирали оселі. Яка Ганка до полудня, така зима до кінця грудня.
25 — Спиридона-Сонцеворота. Це — найхолодніший день грудня. Якщо ніч ясна, то зима буде холодна, а літо жарке; як темна — зима тепла, а літо похмуре.