неділя, 21 листопада 2010 р.

Міщанські братства Тернопілля

Бережанські церковні братства
Насамперед, очевидно, треба зазна­чити, що в давніх документах братства називаються по-різному: в одних просто пишеться "міщанське братство", в інших "церковно-міщанське", а про бережанські завважено — 'церковні".
  Офіційно перше братство постало в приміському селі Бережан — Адамівці (тепер Адамівкою називають частину міста) у 1600 році при церкві святого Миколая. Його статут затвердив львівський єпископ Гедеон Балабан. Про це є навіть наукова праця професора, отця-доктора Йосифа Застирця "Грамота Єп. Гедеона Балабана, засновуюча церковне брат­ство в Бережанах", видана окремою книж­кою в 1905 році у Львові.
    На жаль, цю книжку мені не вдалося віднайти, отож тільки з переповідей в еміграційній літературі відомо, що в ній детально висвітлено діяльність Бере­жанського церковного братства. Більше того, хоч офіційна дата його заснування не викликає сумнівів, проте очевидно й інше: це церковне братство було засно­ване і діяло та мало значний вплив на українську громаду Бережан з набагато раніших часів. Бо як же інакше пояснити той факт, що представники братства бра­ли участь у Берестейському соборі 1596 року, якщо воно не існувало. Отож 1600 рік можна вважати не роком заснування, а роком офіційного узаконення його діяльності єпископом.
У 1683 році бережанці створили брат­ство і при церкві святої Трійці, проте його статут затвердив єпископ Варлаам Шептицький тільки у 1710 році під час місцевого собору, який проходив у Бере­жанах.
 Братчики сплачували членські внески: міщани по шість, а багатші бояри і шляхтичі — по двадцять грошів. Братство опікувалося не тільки церквами, а й убо­гими і хворими, покривало витрати на парохіяльну школу та лікарню.
 Між братчиками панувало обов'язкове правило взаємодопомоги і взаємоповаги. Виникаючі непорозуміння завжди розв'язу­вали полюбовно, без проклять і бійок. Очо­лював братство обраний всіма авторитет­ний "старший" чи "голова", у помешканні якого і відбувалися сходи або наради, на яких завжди вели протоколи і все старан­но задокументовували. Окремо вибрані два міщани-українці вели касу братства.
 В архівах Львова до Другої світової війни зберігалися документи про бережанські події в час, коли гетьман Богдан Хмельницький розбив поляків під Пилявцями і вирушив на західноукраїнські землі. У Львові серед поляків стався ве­ликий переполох, вони у кожному українцеві вбачали зрадника. Тоді ходи­ли чутки, що в Бережанах організувався козацький загін з 70 повстанців, які пове­дуть військо Хмельницького палити Львів.   
   Опираючись на такі безглузді чутки, Сенявські в Бережанах наказали повісити 15 міщан, членів братства та двох право­славних священиків, нібито запідозрених у симпатіях до козаків. Як і повсюдно, у Бережанах діяльність братств було забо­ронено 21 березня 1788 року. Проте навіть і після цього на Бережанщині аж до 1939 року існували церковні братства чоловіків, жінок та молоді, але характер їхньої діяльності був уже зовсім іншим


середа, 10 листопада 2010 р.

Знаменні та пам'ятні дати Тернопільщини на 2010 рік

Листопад
11 листопада 1910 р. у смт Підволочиську народився єв­рейський громадсько-політичний діяч, педагог, доктор філосо­фії, публіцист, історик, мислитель, один з ідеологів сіонізму Ісраель Ельдад (Шайб). Помер 22 січня 1996 р. у м. Єрусалимі (Із­раїль).
13 листопада 1870 р. у м. Тернополі народився академік, учений-правник, політичний діяч Станіслав Дністрянський. Обирався депутатом до Віденського парламенту.
У 1920 р. написав проект конституції для ЗУНР. Він розро­бив основи правової держави, зокрема правління республікою, заклав основи політології.
Помер С. Дністрянський 5 травня 1935 р. у м. Ужгороді.
13 листопада 1910 р. у м. Шумську народився польський письменник, перекладач, критик, публіцист Лев Кальтенберґ. Помер 8 березня 1989 р. у м. Варшаві (Польща).
17 листопада 1910 р. у с. Золотій Слободі, нині Козівського р-ну, народився діяч ОУН та УПА, крайовий провідник ОУН Закерзоння, публіцист Ярослав Старух. Загинув у бою з підроз­ділом польської служби безпеки 20 вересня 1947 р. поблизу с. Гути Любицької Любачівського повіту (Польща).
20 листопада 1910 р. у с. Кривому, нині Козівського р-ну, народився діяч ОУН, член Проводу ОУН Закерзонського краю Петро Федорів. Захоплений польськими органами безпеки в 1947 р. і розстріляний у тюрмі в м. Варшаві 11 квітня 1950 р.

субота, 6 листопада 2010 р.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Листопад 

4 — Ікони Казанської Божої Матері. Якщо Казанська плаче, то швидко зима прискаче.
5 — Якова. Якщо піде град або снігова крупа, то на Мотрону (22 листопада) наступить справжня зима.
8 — Дмитра. До Дмитра ще дозволялося засилати сватів. До Дмитра дівка хитра, а після Михайла (21 листопада) — хоч за попихайла. Якщо на Дмитра день без снігу, то ще не буде зими. Замерзла земля і дме холодний вітер — снігу не буде до Нового року. Випав сніг — увесь листопад буде холодним і морозяним. Якщо на Дмитра дощ, то на Введення (4 грудня) снігу буде по коліна. Якщо відлига, то на теплу зиму й ранню весну. Цей день зі снігом — весна пізня; холод і сніг — на пізню і холодну весну.
10 — Параски. Жіночий день, жінки не прядуть, не шиють, не перуть. Якщо день сонячний, то чекай теплої зими, хмарно — всередині грудня будуть сильні морози.
14 — Кузьми і Дем’яна. День зустрічі зими. Якщо тепло, то й зима тепла.
19 — Павла. Замерзають річки та озера. Йде сніг — чекай на сніжну й добру для озимини зиму.
21 — Михайла. Кажуть, що він приїжджає на білому коні. Після Михайла закінчувалися весілля. Як на Михайла вітер з полудня, то буде зима сніжна й красна.
22 — Мотрони. Земля може вкритися снігом. Якщо Мотря на білім коні приїде, то гостру зиму нам привезе.
27 — Пилипа, Заговини, Запусти на Пилипівку (піст). Готують смачну вечерю.
Листопад — заспів зими і сутінок року.
Зранку дощить, а увечері сніг лежить.
Листопад стелить землю листям, а грудень — снігом.
Грак відлетів — чекай снігу.
Яка погода в листопаді, така і в квітні.

 

Дипломатичні представництва України у світі