субота, 25 вересня 2010 р.

Вчені з'ясували, яким чином перед євреями та Мойсеєм розступилося море

   Американські вчені знайшли пояснення феномену, описаному у Священному писанні, коли перед Мойсеєм і народом Ізраїлевим розступилося море.
   Фахівці з американського Національного центру атмосферних досліджень і Колорадського університету в Боулдері провели комп'ютерне моделювання, яке довело, що така подія, як розділення моря, цілком можлива.
   Однак, на думку науковців, якщо це і справді сталося, то зовсім не на Червоному морі, як оповідає Біблія, а на озері Мензала в дельті Нілу. Не виключено, що "Червоне море" було помилкою перекладачів.
   Одна з книг Старого заповіту, та й частина П'ятикнижжя, оповідає про звільнення єврейського народу з єгипетського рабства та мандри євреїв під керівництвом пророка Мойсея.
   В одному з найбільш драматичних моментів розповіді йдеться, як Червоне море за змахом руки Мойсея розступилося перед втікачами і вони перебралися на інший берег, а єгиптяни, що гналися за ними, потонули у хвилях моря, яке знову зімкнулося.
   "І простяг Мойсей руку свою на море, і Господь гнав море сильним східнім вітром цілу ніч, і зробив море суходолом, і розступилася вода", - зазначено у Священній книзі.
   Застосувавши метод комп'ютерного моделювання, вчені встановили, що потужний вітер, дійсно, міг розділити воду. Однак східний вітер навряд чи міг допомогти євреям, які йшли з Єгипту, перейти Червоне море, яке витягнуто з північного заходу на південний схід.
   На думку істориків, у тексті П'ятикнижжя на івриті йдеться про море очеретів, а не про Червоне море. Це припущення не нове: в Біблії море, яке переходили євреї, церковнослов'янською мовою перекладається як Червоне море, що означає не тільки червоне, а й "море очеретів", і англійською мовою назви вельми співзвучні: Red Sea (Червоне море ) і Sea of Reeds (Море очеретів).
   Але біля берегів Червоного моря очерети не ростуть. Зате вони є біля берегів озер, розташованих в дельті Нілу.
   Вивчивши старовинні карти Єгипту, вчені припустили, що в Біблії мова йшла про озеро, розташоване поблизу стародавнього міста Таніс (Джанет) у східній частині дельти Нілу (неподалік від сучасного Порт-Саїда). Зараз це озеро називається Мензала.
   За даними вчених, стійкий вітер зі швидкістю 100 км/год (27,7 м/с) над витягнутим із заходу на схід озером Манзала, був би здатен відігнати води озера до західного берега і на південь, до річки.
   Модель показала, що в результаті утворився би широкий сухий міст, здатний протриматися протягом чотирьох годин.
   Щоправда, як зауважили автори роботи, що досить проблематично перебувати на березі і тим більше переходити море по дну при майже ураганному вітрі.

неділя, 5 вересня 2010 р.

Знаменні та пам'ятні дати Тернопільщини на 2010 рік

Вересень

1 вересня 1910 р. у м. Збаражі відкрилася приватна україн­ська гімназія.
1 вересня 1945р. почала працювати Гусятинська центральна дитяча бібліотека.
8 вересня 1880 р. у м. Бережанах народився польський інженер-конструктор, викладач Львівської політехніки та профе­сор Гданської політехніки, художник, графік, скульптор Владислав Кохман-Флоріанський (Кохман). Помер 21 липня 1952 р. у м. Гданську (Польща).
8 вересня 1910р. у с. Гиновичах Бережанського р-ну наро­дився польський учений-славіст, автор численних праць і моно­графій, присвячених польсько-українським літературним взає­минам, Мар'ян Якубець. Помер у квітні 1998 р. у м. Вроцлаві (Польща).
14 вересня 1915р. у с. Качанівці Підволочиського р-ну наро­дився священик, теолог, публіцист Микола Шаварин.
16 вересня 1895 р. у м. Тернополі народився польський піа­ніст і композитор єврейського походження Кароль Ратгаус. По­мер 21 листопада 1954 р. у м. Нью-Йорку (США).
20 вересня 1980 р. у м. Бережанах відкрито краєзнавчий му­зей як відділ Тернопільського краєзнавчого музею. Ініціатором створення та директором до 1995 р. був Степан Дудар. З 2002 р. музей працює як самостійний заклад.
Складається з 18 залів, у яких — понад 12 тис. експонатів, щорічно фонди поповнюються більше як на 300 експонатів.
При музеї створено товариство «Лемківщина» та гурт «Лемкиня», клуб вишивальниць.
25 вересня 1905р. у с. Завалові, нині Підгаєцького р-ну, на­родився археолог, доктор філософії, професор Інституту архео­логії Єврейського університету в Єрусалимі Авігад Нахман. По­мер 28 січня 1992 р. у м. Єрусалимі (Ізраїль).
29 вересня 1875 р. у м. Тернополі відбулися установчі збо­ри окружної філії «Просвіти».
30 вересня 1550 р. власник м. Тернополя Ян Амор Тарновський видав грамоту про повинності й права жителів міста.
Вересень — листопад 1930р. — масові репресії польського уряду щодо українського населення Східної Галичини, зокрема Тернопільщини (пацифікація на Тернопільщині).
За період з 1 по ЗО листопада 1930 р. «втихомиренням» було охоплено 121 село Тернопільського воєводства. Надзвичайно жорстоко пацифікацію проводили в Збаразькому, Бережансько­му, Тернопільському, Підгаєцькому, Зборівському повітах.
Однією із жорстоких антиукраїнських акцій стала ліквідація 26 вересня 1930 р. Тернопільської державної гімназії з українсь­кою мовою навчання. Знищувалися пам'ятки української історії та культури.
 

пʼятниця, 3 вересня 2010 р.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Вересень

1 — Андрія Стратилата. З цього дня починали збирати, овес.
8 — Наталії-вівсяниці. Закінчували збирати овес.
11 — Усікновення Голови Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна, у народі — Головосіки. Цього дня не працювали, особливо не можна нічого круглого різати ножем чи сікти сокирою. Пісний день. Останні грози — до Головосіки.
14 — Семена. Симеона Стовпника. Початок справжньої осені. До Семена старалися посіяти озимі. З цього дня починається старе бабине літо, яке триває до Другої Пречистої. Дівчата чекали старостів. На Семена ясно — осінь буде погожою і теплою.
17 — ікони Пресвятої Богородиці «Неопалима Купина». Її вважають захисницею від пожеж і блискавок. Селяни молились, прохаючи захистити дім і худобу.
19 — Михайла Чудотворця. Намагалися не працювати.
21 — Різдво Пресвятої Богородиці, Друга Пречиста. Сватання, заручини. Жінки зустрічали осінь біля води, примовляючи: «Богородиця Пречиста, позбав нас суєти, намовляння відведи, моє життя-буття освіти».
27 — Воздвиження Хреста Господнього, Здвиження. Вважається, що цього дня остання птиця відлітає у вирій. На Здвиження земля повертає на зиму. Селяни знали, що на Воздвижения всі змії, вужі ховаються до своїх нір, тому цього дня не ходили до лісу. Свитку на Здвиження скидай, а кожух одягай.
30 — Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Жіночий день. Жінки не розпочинали цього дня важливої роботи.