понеділок, 16 серпня 2010 р.

Статистика по району

    Станом на 1 січня 2009 року у Гусятинському районі проживало 63930 осіб, з них - 23039 - міське населення, 40891 - сільське.
   Протягом 2008 року народилось 703 дітей. За цей же період 1061 мешканець району відійшов у вічність. Таким чином, число померлих у півтори рази перевищило кількість народжених.
   Було зареєстровано 410 шлюбів і 152 пари розлучилися.
   За рік у район прибуло 553 особи, вибуло 744.

середа, 4 серпня 2010 р.

З історії Копичинець

Перші ремісничі цехи
   Уже з часів укріпленого центру в місті, почали успішно розвиватися ремесла. Беруть свій початок цілі родини ремісників - династії міста. Це - Сторожинські, Мараки, Стадники, Гречки, Кушнірі, Обертанці, Пендзіволи, Елеєві, Опирі, Росоловичі, Волошини і т.д. Серед ремісників згадуються такі професії - муляри, бондарі, ковалі, кушніри, шевці, кравці, римарі, стельмахи, гончарі, мельники, суконники, каретники, пекарі, сідлярі, різники, цукорники, цирульники.
За неповними даними у 1505-1526 рр. в Копичинцях були ремісники 26 професій. В цей час міське право одержали 66 чоловік.
   У 1526-1563 рр. ремісники понад 25 професій були об"єднані в 12 цехів, але пізніше від цеху кушнірів відділилися чинбарі і створили свій власний цех.Через деякий час з"явилося ще більше нових цехів римарів, цирюльників, бондарів і т.д.
   Слід відзначити, що спеціалізація ремесла значно підвищувала продуктивність праці, поліпшувала якість продукції, сприяла подальшому суспільному розподілові праці між окремими ремісничими професіями.
   Звідки відомо нам про ремісничі організації Копичинець, тобто про їхні цехи? Перш за все, із цехових статутів. Найбільша їх кількість належить до кінця XVI - XVII століття.
   Саме завдяки їм нормувалася виробнича діяльність ремісників, якість і кількість продукції, ними виготовленої, збут готових виробів, купівля сировини, порядок використання робочої сили учнів і підмайстрів, права і обов"язки майстрів тощо.
   Саме на основі даних, взятих із ремісничих цехових статутів, давніх копичинських ремісників можна поділити на такі окремі групи в залежності від того, як саме вони були зв"язані з ринком. Наприклад, перша група працювала повністю для потреб свого міста. Це - різники, пекарі, цукорники, кравці, шевці. Друга переважно виготовляла таку продукцію, що йшла за кордон. Це - золотарі, сідлярі, калитники. І, нарешті, третя - ремісники усіх інших професій. Вони робили, як для потреб свого міста, так і вивозили свої вироби в інші міста і села, але тільки в межах своєї держави.
Яромир ЧОРПІТА

вівторок, 3 серпня 2010 р.

Знаменні та пам'ятні дати Тернопільщини на 2010 рік

Серпень
1 серпня 1935р. у смт Срібному Чернігівської обл. народив­ся літератор, лауреат літературної премії ім. братів Лепких, член НСЖУ й ТОО НСПУ Володимир Кіріндась. Вірші В. Кіріндася опубліковано в обласних і всеукраїнських газетах. Укладач, ре­дактор книг І. Горбатого, В. Гриба та О. Заячківського. Підготу­вав біографічну довідку про почесного краєзнавця А. Малевича.
2 серпня 1870р. у с. Воловці Горлицького повіту, нині — Польща, народився професор Тернопільської української гімна­зії, міський комісар м. Тернополя в період ЗУНР, доктор біоло­гічних наук і професор Київського інституту обліку та розподі­лення Семен Сидоряк. Помер у 1947 р.
4 серпня 1950р. учительський інститут у м. Кременці реор­ганізовано в педагогічний інститут.
9 серпня 1805р. до м. Бережан було перевезено гімназію з м. Збаража, і це стало початком для Бережанської гімназії, однієї з кращих середніх шкіл Галичини, яка впродовж довгого існу­вання випустила зі своїх мурів тисячі свідомої української мо­лоді.
З 1992 р. твориться нова сторінка її історії.
11 серпня 1840р. у м. Бережанах народився австрійський лікар, доктор медицини, професор, організатор медичної справи Иоганн Едвард Гофмокл. Помер 25 березня 1900 р. у м. Відні (Австрія).
16 серпня 1860р. у м-ку Садгорі, нині у складі м. Чернівців, народився священик, громадсько-освітній діяч, посол Галицько­го сейму, делегат УНРади ЗУНР Олександр Капустинський. Помер 10 травня 1938 р. у с. Кудринцях, нині Борщівського р-ну.
18 серпня 1890р. у с. Шилах, нині Збаразького р-ну, наро­дився художник Максим Кукурудза. Розстріляний органами НКВС 26 травня 1938 р. у м. Москві (Росія).

23 серпня 1910р. у с. Скориках, нині Підволочиського р-ну, народився адвокат, правознавець, історик, краєзнавець, доцент Львівського університету Андрій Пашук. Помер 6 вересня 1978 р. у м. Львові, похований у родинному селі.
27 серпня 1995р. у м.Бережанах відкрито літературно-меморіальний музей Богдана Лепкого.
 

понеділок, 2 серпня 2010 р.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Серпень

2 — Іллі-пророка. Намагалися не працювати. Цього дня рідко не гримить і не ллє дощ, як із відра.
4 — Марії Магдалини. Її вважають заступницею від холери.
6 — Бориса і Гліба. Настає час осінніх зірниць. Скрізь дозрів хліб.
7 — Ганни. Матері Пресвятої Богородиці. Холодний ранок — зима буде рання і холодна.
9 — Пантелеймона. Намагалися не працювати, не звозити снопи з поля.
12 — Сили. Жито, посіяне на Силу, родить сильно. Найкращий день для сівби озимих.
14 — Маковія і Першого Спаса (медового). Проводи літа. Качали мед. Збирали цибулю і мак. Святили букетик з лікарських рослин (мак, чорнобривці, васильки). З Маковія починається двотижневий піст — Спасівка.
15 — Стефана-сінокоса. Який сіновал, такий буде й вересень.
16 — Антона. За цим днем прогнозували погоду в жовтні. Антон на жовтень дивиться.
19 — Другий Спас (яблучний). Преображення Господнє. Свято врожаю. Одне з найбільших хліборобських свят. Несли до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед, хліб.
21 — Омеляна. За цим днем передбачали січень.
23 — Лаврентія. У ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима — без завірюх.
25 — Фотія. День свята вогню.
27 — Феодосія. Якщо буря цього дня — на негоду у вересні.
28 — Успіння Пресвятої Богородиці і Перша Пречиста. Після свята дівчата чекали старостів. Оглядини, заручини.
29 — Третій Спас (хлібний). Перенесення Нерукотворного Образа Господа Ісуса Христа. Відліт ластівок. Успіння прийшло — сонце на осінь пішло.

 

неділя, 1 серпня 2010 р.

Інформаційно-розважальному порталу Копичинці - 4 роки!

   Шановні колеги сайту  kopychyntsi.com.ua. Прийміть щиросердечні вітання з нагоди 4-ї річниці заснування інформаційно-розважального порталу Копичинці. Нехай повага та любов до рідного міста надасть Вам наснаги продовжити  пропагувати Копичинці у світовій павутині та надавати читачам цікаву інформацію з життя міста.