середа, 30 червня 2010 р.

Знаменні та пам'ятні дати Тернопільщини на 2010 рік


Липень
8   липня 1910р. у с. Якимівцях на Лановеччині народився поет, перекладач, громадський діяч Кирило Куцюк-Кочинський.
Від 1944 р. — у Румунії. Перекладав українською та румун­ською мовами твори англійських, болгарських, італійських, ні­мецьких, польських, російських, словенських, угорських та фра­нцузьких письменників.
Помер 29 листопада 1991 р. у м. Бухаресті (Румунія).
9   липня 1995р. у м. Збаражі відкрито пам'ятник-погруддя полковникові УПА Дмитру Клячківському (Климу Савурі). Скульптор — Володимир Мельник.
17 липня 1410 р. — перша згадка в історичному документі про села на Тернопільщині: Боричівку, Глібів, Застіночне, Золо­тники, Зубів, Ілавче, Лошнів, Острівець, Різдвяни, Тютьків.
19 липня 1885р. у м. Копичинцях Гусятинського р-ну наро­дився видатний оперний та камерний співак, теоретик і педагог Клим Чічка-Андрієнко .
Помер 5 березня 1967 р. у м. Роттенбурзі.
21 липня 1545 р. — в акті ревізії Кременецького замку впе­рше згадуються нинішні села на Тернопільщині: Андруга, Біло­зірка, Великий Кунинець, Великі Бережці, Гнидава, Грибова, Дунаїв, Кобилля, Кокорів, Комарин, Коржківці, Крутнів, Кушлин, Лішня, Людвище, Мала Іловиця, Мала Карначівка, Малі Вікнини, Млинівці, Рибча, Розтоки, Тилявка, Угорськ, Шпико- лоси.
23 липня 1885р. у с. Струсові, нині Теребовлянського р-ну, народився педагог, доктор філософії, гімназійний професор, ко­мандир Коша УСС, сотник УГА, громадсько-культурний діяч у діаспорі Никифор Гірняк. Помер 4 лютого 1962 р. у м. Кліфтоні, похований у м. Філадельфії (США).
 
 

 

вівторок, 29 червня 2010 р.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Липень

3 — Мефодія. Якщо на Мефодія йде дощ, то він може йти з перервами сорок днів.
6 — Горпини-купальниці. Один з найкращих днів для заготівлі лікарських трав.
7 — Івана Купала. Давнє язичеське свято краси, молодості й самоочищення. В цей день годилося скупатися. Велика роса на Купала — буде врожай огірків та горіхів. Дощовий день — на неврожай.
10 — Самсона. Якщо йтиме дощ, то негодитиме сім тижнів — аж до бабиного літа.
12 — Петра й Павла. Починалися жнива. З першого ячмінного борошна нового врожаю пекли обрядовий хліб і несли його до церкви, щоб освятити. На Петра колос, а на Іллю — жнива. Як на Петра спека, то на Різдво — мороз.
13 — Півпетра. Вшановували пастухів і тварин. Як корова у хліві, то є харч на столі.
14 — Кузьми і Дем’яна. «Кузьма і Дем’ян згубили жупан» — початок літньої спеки.
15 — Фотія. Закінчували косовицю. Якщо з’являлися жовті листочки на деревах — на ранню осінь і зиму.
18 — Опанаса. Якщо місяць яскравий, то на щедрий врожай.
20 — Євдокії, Єфросинії. Переважно дощовий день. Як зібрав сіно, то не страшна і Єфросина.
21 — Прокопа. Жнива. На Прокопа жита копа. На Прокопа вже є на полі копа. Прокіп нав’язав сім кіп. На Прокопа приготуй плечі до снопа.
23 — Антонія. Громове свято. Якщо гримить і блискає, то десь у полі копи горять.
25 — Прокла. Вважається, що цього дня бувають найрясніші роси. На Прокла все промокло.
26 — Архангела Гавриїла. Якщо сильна злива з грозою, то на дощову осінь.
31 — Івана Багатостраждального. Цього дня жінки, яких залишили чоловіки, відправляли в церкві службу Божу.

 

середа, 23 червня 2010 р.

СОЦІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ АГРАРІЇВ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ у 20-30-ті рр. ХХ ст.

  Закінчення
   Наприкінці 1934 р. у трьох воєводствах Східної Галичини було створено 756 осадницьких поселень з 14 807 господарствами, у власність яких перейшло близько 80 тис. га землі, в середньому – по 5,5 га на одне господарство.  Зокрема, у Тернопільському воєводстві було створено 352 осади, де функціонувало 7 626 господарства з 43 тис. га землі, у Львівському – 285 осад з 4 661 господарством і 24 тис. га землі й у Станіславському – 119 осад з 2 520 господарствами осадників і 13 тис. га землі у користуванні.
  Якщо вести мову про економічну силу осадників з огляду на їх забезпеченість землею, то можна зробити висновок, що серед новоселів у Східній Галичині переважали господарства дрібних польських колоністів. Незаможні польські селяни, які продали свої земельні наділи у Польщі й поселилися на українських землях, потрапили у кабальні борги, а тому їх економічне становище не покращилося. Окрім цього, нестача житлових і господарських будівель, інвентарю, заборгованість значної частини осадників, котрі «при подальшому веденні господарства розорилися б», зростання національно-визвольної боротьби українського населення, яке за визнанням самих польських властей, «винятково вороже ставилось і ставиться до осадників» – це ті причини, що зумовили збільшення кількості зворотних переселенців, котрі були вимушені збанкрутілими повертатися на Захід. Із 2 тис. осадників, що прибули у Бродовський повіт Тернопільського воєводства упродовж 1920–1923 рр. 250 за цей же час продали свої земельні ділянки і повернулися на батьківщину. Подібні випадки зафіксовано і в інших повітах Тернопільського воєводства – Копичинському, Заліщицькому, Підгаєцькому, Тернопільському.
   Незважаючи на «аграрний голод» і перенаселення українських земель, польська влада проводила військову колонізацію, особливо активно перші три роки після прийняття закону про військове осадництво. З 100 тис. претендентів серед військових і звільнених у запас на безкоштовне отримання земельних ділянок у східних воєводствах Міністерство військових справ Польщі до 1923 р. відібрано 29 597 офіцерів і солдатів.
   Слід зазначити що польські урядові кола здійснювали цивільну та військову колонізацію східно-галицьких та західно-волинських земель, протягом всього міжвоєнного періоду, незважаючи на земельну тісноту й аграрне перенаселення. Польське сільськогосподарське осадництво стало складовою національної політики Польської держави у східно-галицьких і західно-волинських землях, політичним і економічним чинником, спрямованим на збільшення польського елементу в українських селах і відповідно – зміни етно-соціальної структури регіону, який повинен був слугувати соціально-політичною опорою польського режиму.
   Одним з соціальних наслідків політики уряду Другої Речі Посполитої у сільськогосподарському секторі було безробіття. Певну уяву про рівень зайнятості в західноукраїнському селі можна скласти з інформації міністерства соціальної опіки. Згідно з неї понад 34,2 % всіх селянських господарств Західної України мали двох і більше безробітних. Звичайно, це приблизні і далеко не повні дані (це зумовлено тим, що польська влада не хотіла визнавати цього факту), які характеризують тенденцію розвитку безробіття на території Західної України. На початку 1930-х рр. в західноукраїнському селі надлишок робочих рук становив орієнтовно 1,9 млн. осіб.
   Такий стан у сфері зайнятості загострював не лише соціально-економічні, а й міжнаціональні відносини у регіоні. Процес зміни національного складу населення Західної України шляхом полонізації та осадництва, еміграційної політики був спрямований на поглинання українського етносу польським елементом. Польська експансія Східної Галичини зумовила поступову асиміляцію українського елементу, що виявилось у зменшенні їх питомої ваги серед сільського населення і появі нових форм розселення. Рівень професійної зайнятості українців у престижних галузях промисловості, сільського господарства, освітянському секторі залишався незначним. Це відповідало офіційному внутрішньополітичному курсу Другої Речі Посполитої, спрямованому на витіснення української меншини на периферію соціально-економічного життя.
Наталя Коростіль

понеділок, 14 червня 2010 р.

Знаменні та пам'ятні дати Тернопільщини на 2010 рік


 Червень
З червня 1950р. відкрито кінотеатр «Перемога» у Тернополі.
7 червня 1995р. вийшов у світ перший том  «Книги пам'яті України. Тернопільська область».
18червня 1915р. у с.Кривчому, нині Борщівського р-ну, народився педагог, магістр бібліотечної справи, редактор, ­пуб­ліцист, історик, громадсько-політичний діяч у діаспорі Роман Ільницький. Помер 2 лютого 2000 р. у м. Нью-Йорку (США).
21 червня 1885р. у м. Підгайцях народився польський поет, критик, публіцист, історик літератури Зигмунд Матковський. Помер у 1919 р. у м. Закопаному (Польща).
25 червня 1860 р. у м-ку Тлустому, нині — смт Товсте Заліщицького р-ну, народився архітектор, доктор архітектури, професор Львівської політехніки Ян Кароль Зубжицький. Помер 14 серпня 1935 р. у м. Львові.
25 червня 1940р. у с. Малій Березовиці Збаразького р-ну на­родився художник-кераміст, заслужений діяч мистецтв України, член НСХУ, учасник всесоюзних, всеукраїнських і міжнародних виставок Тарас Левків.
27 червня 1880р. у с. Пилипчому, нині Борщівського р-ну, народився педагог, доктор філософії, гімназійний професор, лі­тературознавець, доцент Львівського університету Платон Лушпинський. Помер 15 серпня 1950 р. у м. Львові. 
Червень 1945р. — відновила свою роботу Гусятинська центральна районна бібліотека.
Червень 1945р. — почала працювати Чортківська районна бібліотека.
 

неділя, 13 червня 2010 р.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Червень

1 — Івана. Як тільки сходило сонце, землероби виходили на хлібну ниву, котили навколо неї сплетені з молодої верби колеса, примовляючи: щоб нива була густою і колосистою.
3 — Олени. Який буде день — сонячний чи дощовий, — то так піде й на осінь. Сіяли льон, гречку, ячмінь, пізню пшеницю.
7 — Іванів день. Погані роси. Лікарських трав не рвали.
11 — Феодосії. Колосяться зернові. Ходить Феодося і дивиться колосся.
14 — Харитона та Устима. Якщо йтиме дощ, то дощитиме до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся. Цю прикмету необхідно розглядати разом із погодою 24 січня (на Григорія), яка вказує погоду на літо, іній цього дня прогнозує дощ у період з 13 по 16 червня.
16 — Луки. Південний вітер — для яровини добре, а коли з північного заходу — на сльотаве літо. Якщо йтиме дощ, то будуть гриби.
17 — Митрофана. В цей день сіяли гречку та льон.
21 — Федір літній (Стратилат). Гроза на Федора — погано для сіна. З цього дня починають копати криниці — вода буде чиста і корисна.
22 — Кирила. На Кирила сонце віддає всю свою силу. День астрономічного літнього сонцестояння. За–цвіла липа — на тепле й сонячне літо. Щедрим буде медозбір.
24 — Варфоломія та Варнави. «Варфоломій і Варнава дня увірвали, а ночі доточили». Починали боронувати пар.
25 — Петра-сонцеворота, Онуфрія. Сонце — на зиму, а літо — на спеку. Якщо цього дня сухо, то сіно зберуть сухим, а коли дощ — мокрий покіс буде. Замовкають співи птахів. Тому казали: «На Онопрія соловей ячмінним зерном вдавився».
29 — Тихона. З цього часу перестає кувати зозуля, «бо мандрикою вдавилася».