пʼятниця, 30 квітня 2010 р.

Видатні люди Копичинець

ЗАРЕМСЬКА Марія
( рік народження 1939)
Відома вишивальниця . Народилася в 1939 році в Копичинцях. Навчалася в Чортківському педагогічному училищі та Львівському університеті на філологічному факультеті. Працювала вожатою в Копичинській СШ вчителем російськоі мови і літератури в школах Ялти і Тернополя. Нині проживае в Киеві. Скатертини, серветки, доріжки, рушники, чоловічі сорочки , жіночі блузки і плаття майстрині експонувалися на багатьох виставках декоративно-ужиткового мистецтва. В Тернопільській картинній галереї у жовтні-грудні 1985 року проводилася виставка 75 вишивок і зразків одягу, а 19 грудня – зустріч Тернополян з автором. Наступний вернісаж відбувся у 1990 році.

середа, 28 квітня 2010 р.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Травень

1 — Кузьми. Сіяли моркву, буряки.
2 — Івана Старопечерника. Жінки виносили полотно для відбілювання.
5 — Луки. Садили цибулю.
6 — Георгія Побідоносця. Юрія. Цього дня майже по всій Україні виганяли худобу на пасовище. На Поділлі є звичай на Юрія до сходу сонця садити гарбузи, кабачки, патисони, огірки. Про Юрієву росу ходять легенди. Щойно світало — люди йшли в поля. Ходили босоніж, умивалися росою, аби рум’янилися обличчя, оббризкували нею один одного. Ця роса вважалася цілющою.
8 — Марка. Якщо яблуні не зацвіли — на неврожай.
15 — Бориса і Гліба. В народі цей день ще називали солов’їним.
18 — Ярини (Ірини). Висаджували розсаду капусти.
19 — Йови. Сіяли боби, горох, огірки.
22 — Миколи весняного. Часто в цей день буває похолодання.
24 — Мокія. Мокій мокрий — все літо буде мокрим.
27 — Сидора. Теплий Сидір — тепле літо.
28 — Пахома-бокогрія. Прийшов Пахом — тішся теплом.
31 — Федота-вівсяника. Кінець висівання огірків. Якщо на дубі вже з’явилися листочки — на врожайне літо.
Як у травні випадуть три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.
Якщо травень хмарний — рік буде врожайний на сіно й солому, а бідний на хліб.
У травні багато павутиння — літо буде спекотним.
Травневий дощ починається великими краплинами — буде йти недовго.
Травнева роса — краща вівса.
У травні за ніч і голобля травою обростає.


 

неділя, 18 квітня 2010 р.

ФК "Надія" Копичинці більше не грає в Дитячо-юнацькій футбольній лізі України

    Рішенням № 15 Виконавчого комітету Дитячо-юнацької футбольної ліги України у зв’язку з недостатнім фінансуванням команди «Надія» (м.Копичинці, Тернопільська обл.) та «Юність» (смт. Дунаївці, Хмельницька обл.) (перша ліга, група 5) не будуть приймати участь у змаганнях починаючи з 10 квітня 2010 р.
    Згідно ст.17 Регламенту всеукраїнських змагань з футболу серед дитячо-юнацьких спортивних закладів команди виключені зі складу учасників змагань та згідно п.6 (команди провели менше половини матчів) − результати матчів за їх участю анулюються.
    Внести відповідні зміни до турнірної таблиці.
    Все таки світова криза внесла свої корективи у розвиток дитячого футболу в Копичинцях не в найліпшу сторону.

середа, 14 квітня 2010 р.

Народні прикмети

Прикмети негоди:
— протягом кількох годин повільно, безперервно падає тиск (це на вітер чи опади), швидко падає (на бурю);
— низовий вітер дме проти руху перистих хмар;
— температура повітря вночі і вдень майже однакова;
— павуки тчуть багато павутиння (на грозу чи вітер);
— сонце заходить за хмари;
— зірки сяють синіми відтінками;
— вранішня роса довго не висихає, її краплинки висять на кінчиках листочків;
— ліс шумить без вітру;
— мурашники завмирають;
— колючки будяка розправляються;
— черви виповзають на поверхню землі;
— вітер затихає, починається задуха;
— ластівки ширяють знизу догори;
— метелики-кропивниці ховаються під дах;
— завмирають співучі птахи, кричать лише чайки, ворони та галки.
Прикмети гарної погоди:
— дим від багаття піднімається вертикально, а вугілля швидко вкривається попелом;
— голосно співають жайворонки, високо літають ластівки, а чайки сідають на воду;
— вінця у всіх денних рослин розкриті;
— слабкий вітер південного напрямку несе павутиння;
— випрямляються довгі сухі гілочки ялинки;
— сонце сідає навіть серед хмар, але при цьому його добре видно до заходу за горизонт, а небо — золотавого кольору;
— перед заходом сонця в його променях в’ються комарі та мошки;
— нічний туман біля річки і багато роси на траві та кущах;
— деформація диску сонця та місяця при сході та заході;
— бджоли раненько вилітають за взятком;
— риби піднімаються до поверхні води.

понеділок, 12 квітня 2010 р.

Спроба латинізації українського алфавіту

   В 1830-1850 роках на теренах Східної Галичини відбувалась боротьба української громадськості проти спроб австрійських урядових і польських шовіністичних кіл латинізувати український алфавіт.
   Проти цієї реакційної концепції виступили члени "Руської трійці" та їх однодумці. Спроби губернатора А. Голуховського 1859 р. законодавчим шляхом запровадити латинський шрифт в українську азбуку викликали протест української громадськості надзбручанського краю.
   Проти латинізації серед інших виступили уродженці Тернопільщини І. Борисикевич, М. Куземський, Р. Мах, І. Федорович, Г. Шашкевич. Протест підтримали відомі вчені-славісти Ф. Міклошич і П. Шафарик. Це змусило реакційні кола відмовитися від латинізації української писемності. 1861 року уряд скасував свої розпорядження.
Джерело: ТЕС

неділя, 11 квітня 2010 р.

АСТРОЛОГІЯ

КОЛЬОРИ І ЗНАКИ ЗОДІАКУ
 Кожному знаку Зодіаку належить свій колір, який є оберегом.
Овен - червоний; Тілець - світло-зелений; Близнюки - всі кольори веселки; Рак - голубий; Лев - помаранчевий, жовтий і білий; Діва - синій; Терези - темно-зелений; Скорпіон - пурпуровий колір; Стрілець - всі кольори веселки; Козерог - білий, чорний; Водолій - фіолетовий; Риби - синьо-зелений.

четвер, 8 квітня 2010 р.

Видатні люди Копичинець

ВШЕЛЯЧИНСЬКИЙ В’ЯЧЕСЛАВ (1847 – 1896)
   Український і польський піаніст, композитор, диригент, педагог. Народився 1847 року в Копичинцях. Музики навчався у Зибальда в Тернополі, потім в консерваторії Галицького музичного товариства у Львові. З 1987 по 1896 роки – професор цієї консерваторії. В 1876 – 1887 роках – засновник, директор і диригент симфонічного оркестру та хору польського товариства «друзів музики», з 1878 року працює в музичній школі Тернополя. Автор фортепіанних творів, солоспівів, есе «Про життя і творчість Фредерика Шопена» (1885), «Адам Міцкевич у музиці» (1888). Серед учнів Вшелячинського і наш великий композитор Денис Січинський.
   Помер 12 листопада 1896 року.

вівторок, 6 квітня 2010 р.

Населенні пункти Тернопільської області, які отримали магдебурське право

    Теребовля (1387) Дрищів (1420)  Жуків (1420)  Кременець (1438)  Нараїв (1443)  Скала (1443)  Червоногород (1448) Бедриківці (1453)  Золотники (1485)
   Філіпковці  (1505)  Бучач (1515)  Ягільниця (1518)  Язловець (1519)  Залізці (1520)  Бережани (1530)  Борки (1530)  Куропатники (1531)  Чортків (1532)  Підгайці (1539)  Озерна (1542)  Тернопіль (1548)  Устя-Зелене (1548)  Будзанів (1549)  Товсте (1549)  Горожанка (1550)  Сухостав (1553)  Бариш (1559)  Гусятин  (1559)  Копичинці (1564)  Андріїв (1568)  Попівці (1568)  Козлів (1577)  Золотий Потік (1578)  Хоростків (1578)  Микулинці (1595)
   Скалат  (1600) Голгочі (1610)  Струсів  (1610)  Касперівці (1619)  Вербів (1620)  Лідихів (1621)  Борщів (1629)  Новий Бжезь (1646) Зборів  (1689)
   Окопи Святої Трійці (1700) Гримайлів (1720)  Товсте (1720)  Завалів (1729)  Заліщики (1766)  Мельниця (1767)  Почаїв (1778)

субота, 3 квітня 2010 р.

Видатні люди Копичинець

Лисий Володимир (1892-1966)
   Адвокат, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народився 1892 року в Копичинцях. Працював адвокатом в Тернополі, заступником голови Української Радикальної партії, був співавтором виборчої ординації до сойму ЗОУНР та коментаря до неї. Автор правничих розвідок і коментарів.
   Помер 1966 року в США.

четвер, 1 квітня 2010 р.

Знаменні та пам'ятні дати Тернопільщини на 2010 рік


 Квітень
1 квітня 1750 р. у с. Великих Дедеркалах на Шумщині наро­дився вчений, філософ, просвітитель, громадський діяч Гуго Коллонтай — один із засновників Вищої Волинської гімназії (1809 р., з 1819 — ліцей) у м.Кременці, співавтор Польської Конституції (1791 р.).
Помер 28 лютого 1812 р. у м. Варшаві.
1 квітня 1980 р. засновано Тернопільський обласний театр ляльок. Творчу діяльність розпочав 1 листопада 1980 р. виставою-казкою Ю. Єлисеєва «Сембо».
Уже перші роботи молодого творчого колективу високо оці­нила театральна критика та глядачі.
Поставлено понад 12 тис. спектаклів, 14 вистав демонстру­вав телеканал УТ-1. Театр гастролює по Україні й за кордоном.
Премії ім. Степана Будного, братів Богдана і Левка Лепких; дипломи Міністерства культури УРСР та СРСР; Почесна грамо­та Президії ВР Киргизької РСР; відзнаки республіканських та всесоюзних фестивалів театрів ляльок, переможець міжнарод­них фестивалів театрів ляльок, Всеукраїнського фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют».
У жовтні 1997 р. реорганізований у театр актора і ляльки; від 19 травня 2006 р. — академічний обласний театр актора і ляль­ки.
9 квітня 1880 р. у с. Горішній Слобідці, нині Монастириського р-ну, народився адвокат, доктор права, комісар Бучацького повіту в період ЗУНР, громадський діяч Іларіон Боцюрків. По­мер 20 серпня 1935 р. у с. Сороках, нині Бучацького р-ну.
9 квітня 1885 р. у с. Золотій Слободі Козівського р-ну наро­дився адвокат, літератор, громадський діяч Михайло Західний.
Посол від партії «Праця» до сейму Польщі. Автор нарисів, публіцистичних статей у періодиці.
Помер 6 жовтня 1937 р. у м. Бережанах.
11 квітня 1895 р. у с. Кривенькому, нині Чортківського р-ну, народився офіцер УГА, педагог, художник Микола Стрільчик. На підставі сфабрикованого звинувачення розстріляний ор­ганами НКВС 19 листопада 1937 р. у м. Києві.
12 квітня 1890 р. у с. Лежанівці, нині Гусятинського р-ну, народився адвокат, доктор права, офіцер УГА, громадський діяч Іван Любачевський. Заарештований у грудні 1939 р. і помер 4 березня 1943 р. в ув'язненні в м-ку Єрчеві Архангельської обл. (Росія).
14 квітня 1960 р. поблизу хутора Лози, неподалік с. Божикова Бережанського р-ну, органи КДБ провели останню в Західній Україні оперативно-військову операцію проти націо­нального підпілля; у збройній сутичці загинули члени ОУН Пе­тро Пасічний та Олег Центарський і було поранено зв'язкову Марію Пильчак.
16 квітня 1820 р. у с. Волинянах, нині Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл., народився священик, поет, перекладач, продовжувач традицій «Руської трійці» Келестин Скоморовський. Помер 16 квітня 1866 р. у с. Остап'ї, нині Підволочиського р-ну, де від 1849 р. був парохом.
17 квітня 1870 р. у м. Тернополі народився австрійський етнограф, антрополог, мандрівник, один із зачинателів фотогра­фії та кінематографії в Австрії Рудольф Пих. Помер 4 березня 1921 р. у м. Інсбруку (Австрія).
18 квітня 1930 р. у м-ку Миколаєві Хмельницької обл. на­родився краєзнавець, почесний член Української спелеологічної асоціації Володимир Радзієвський.
21 квітня 1945 р. у м. Тернополі народилася архівознавець, публіцист, член Всеукраїнської спілки краєзнавців Любомира Бойцун.
     25 квітня 1900 р. у с. Добромірці, нині Збаразького р-ну, народився вояк УГА, викладач Інституту червоної професури в м.  Харкові, співробітник секретаріату уряду УСРР і секретаріату ЦК КП(б)У Василь Олійник. Розстріляний органами НКВС З листопада 1937 р. в урочищі Сандармох біля м. Медвежегорська (нині — Республіка Карелія, Росія).