субота, 27 лютого 2010 р.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Березень

6 — Тимофія-весновія. Тимофій теплом віє — старих гріє.
9 — Обретіння, Обертіння. В цей день «чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію». Птахи починають шукати собі місце для гнізд.
13 — Василя-крапельника. «Василь зі стріх капає — землю покваплює».
14 — Євдокії, Явдохи-плющихи. За старим, юліанським, календарем це був початок весни — 1 березня. Яка Євдокія, така й весна. На Євдокію вибирали кілька відер картоплі для першого висаджування. Заносили до хати талу воду, вмивали нею діток — на здоров’я. Кропили стіни — щоб ті дихали. Давали воду курям, щоб добре неслися, худобі — щоб гарно доїлася. Зранку випікали «жайворонків», співали веснянок.
8 — Конона, покровителя коней. Господині перебирали насіння.
22 — Сорок святих (мучеників). Земля повернулась до сонця північною півкулею. Вдруге набирали картоплі для висаджування.
30 — Олексія за християнським календарем, а в народі Теплого Олекси. Цей день вважався природним початком весни. Пасічники виносили свої вулики для першого обльоту бджіл.
31 — Кирила. Минув Олексій, а Кирило каже: «Ще не сій».
У березні природа воскресає.
Березневий сніг вартий половини добрив.
Березневий вітер з півдня чи заходу — на врожай, з півночі чи сходу — на безхліб’я.
У березні сніг задуває — буде врожай на городину і ярину.
Птахи в’ють гнізда на сонячному боці — на холодне літо.
Від одного березневого дощу земля квітне.
Березень невірний: то плаче, то сміється.
«Вільне життя плюс»

неділя, 14 лютого 2010 р.

Статистика

Чисельність населення.  За даними Держкомстату України в Тернопільській області проживало на 1 грудня 2009 року  - 1 млн. 89 тисяч 299 чоловік. Із них в містах  - 474 тис. 502 чоловіки, в сільській місцевості - 614 тис. 797 чоловік.
Міграційний рух. У межах України  за період січень-листопад 2009 року прибуло в Тернопільську область - 11 тис 500 чоловік, а вибуло за межі області - 12 тис. 637 чоловік. 
Зовнішня міграція:  за той же період прибуло в область - 301 людина, а вибуло - 307 чоловік.
Природний рух. У січні-листопаді 2009 року в Тернопільській області народилося - 11 402 дитини, померло - 14292 особи. Природній приріст - мінус 2890 чоловік.
За цей період зареєстровано - 7391 шлюб;  розлучень - 2598.

середа, 10 лютого 2010 р.

З історії Копичинець

   У 1688-1710 і 1743 рр. власниками Копичинець стали нові люди, спочатку Семен Баворовський, а потім Людвік Каліновський. У 1700-х роках Копичинці складалися з таких головних частин Кабівці. Кардашівка. Гора-Мараки і Кутець. До укріпленої частини міста належали у той час Баворівщина, Ксєнжина, Котівка з Теклівкою і Бетьки.
   У цей час тут було збудовано ще одну церкву Чесного Хреста і посвячено її якраз в день свята - 27 вересня 1647 року. В часи визвольної війни костьол і замок були знищені, аж у 1743 році власник міста Людвік Калиновський почав будувати новий костьол, але завершено будівництво тільки в 1802 році.
   Після першого поділу Польщі у 1772 році Копичинці опинилися в складі Австрійської монархії. Тодішній власник міста Матій Баворовський одержав титул барона. У 80-х роках вісімнадцятого століття в місті нараховувалося понад 400 будинків, в яких проживало понад 2 тисячі чоловік. Українці становили 60 відсотків, поляки - близько 18-ти, а решту - євреї.
  Пізніше в 30-х роках дев"ятнадцятого століття в Копичинцях було вже 430 будинків, з них 85 єврейських. В ті роки. зокрема у 1823 році в місті відкрито школу. Спочатку в ній навчалося 12 дітей,  але поступово їх кількість збільшувалася. 1828 р. - 21, 1833 - 26, 1837 - 36, 1841 - 48. 1852 - 73. 1856 - 77, 1860 - стало 53. Слід підкреслити, що в 1860 році було зобов"язаних ходити до школи 200 дітей, але через побутові умови і злиденне життя їх ходило всього 53.

четвер, 4 лютого 2010 р.

2 ЛЮТОГО 165 років від дня народження Івана Пулюя

(2.02.1845-31.01.1918) — видатного вченого-фізика, електротехніка, винахідника, громадського діяча
Народився 2 лютого 1845 р. в родині священика (селище Гримайлів Гусятинського району). Початкову освіту здобув у рідному селищі. Успішно закінчив Тернопільську гімназію (1863 р.), а згодом, у 1872 р., — філософський факультет Віденського університету. Вдосконалював знання у Страсбурзькому університеті. Працював у Празькому політехнічному інституті, був деканом, а також ректором цього вузу (1884-1916 рр.). У 70-х роках XIX століття написав підручники з геометрії, електрики, наукову працю «Про тертя повітря й електричне сіяння матерії». Особливе місце у науковій спадщині І. Пулюя займає відкриття особливостей променів, які пізніше, як уже згадувалось, дістали назву рентгенівських.
Як знавець стародавніх мов, І. Пулюй переклав з давньоєврейської на українську мову «Псалтиря», а також Святе Письмо Нового Завіту, що завершилось повним перекладом Біблії українською мовою. Повний переклад Старого і Нового Завіту Куліша, Пулюя і Нечуя-Левицького вийшов уперше друком у Відні 1903 р. (пізніші видання було здійснено у 1906, 1909, 1912 р. у Відні і 1920 р. у Берліні). В 1944 і 1947 р. цей переклад Біблії було видано у Нью-Йорку та Лондоні. Ця Біблія дістала значне поширення серед українського народу. Зауважимо, що вона була вперше перевидана через 100 років у 2000 р. в Україні.
Сьогодні важливо зазначити, що на конференції в Римі 1976 р. кардинал Йосип Сліпий визнав, що Біблія Куліша та Пулюя була одним із найкращих на той час перекладів на слов'янські мови.
Помер І. Пулюй через дев'ять днів після проголошення Української Народної Республіки 31 січня 1918 р. в Празі.

середа, 3 лютого 2010 р.

Знаменні та пам'ятні дати Тернопільщини на 2010 рік

Лютий
2 лютого 1930 р. у с. Денисові Козівського р-ну народився український літературознавець, краєзнавець, фольклорист, пер­ший лауреат премії ім. І. Блажкевич, автор більше двох тисяч статей Володимир Хома. Помер 6 березня 2005 р. у с. Купчинцях Козівського р-ну.
3 лютого 1915 р. у м. Збаражі народився журналіст, редак­тор, художник Маркіян Фесолович. Помер 23 серпня 1984 р. в Аргентині.
5 лютого 1930 р. у м. Кременці народився польський учений-математик, доктор наук, професор і ректор Вроцлавського університету, член Польської АН Казимир Урбанік. Помер 29 травня 2005 р. у м. Вроцлаві (Польща).
8 лютого 1890 р. у с. Шульганівці, нині Чортківського р-ну, народилася педагог, художниця Олена Гаврилко. Померла 6 травня 1967 р. у м. Львові.
8 лютого 1905р. у с. Струсові, нині Теребовлянського р- ну, народився польський художник, представник колоризму Чеслав Жепінський. Помер 6 грудня 1995 р. у м. Кракові (Польща).
9 лютого 1880 р. у с. Заставцях Монастириського р-ну наро­дився вчений-історик, публіцист і громадський діяч Іван Джиджора. Брав активну участь у галицькому політичному житті. Помер 22 квітня 1919 р. у с. Голгочі Підгаєцького р-ну.
10 лютого 1940 р. радянська влада розпочала перше масове виселення людей із Західної України в Сибір, Казахстан і на Пі­вніч. Акція тривала до 13 лютого, з Тернопільської обл. насиль­но вивезено 38 тис. осіб.
10 лютого 1940 р. у м. Чорткові народилася оперна та кон­цертно-камерна співачка, громадсько-культурна діячка в Канаді Роксолана Росляк.
12 лютого 1895 р. у м. Хоросткові, нині Гусятинського р- ну, народився співак, громадсько-культурний діяч у діаспорі Олександр Явний. Помер у 1954 р. у США.
12 лютого 1945р. на Волині (Рівненська область) загинув командир УПА «Північ» Клим Савур — Дмитро Клячківський, який народився в м. Збаражі.
16 лютого 1860 р. у с. Чернелеві-Руському, нині Терно­пільського р-ну, народився священик, етнограф, громадсько- освітній діяч, член-засновник НТШ у м. Львові Ісидор Глинський. Помер 20 квітня 1931 р. у с. Буцневі, нині Тернопільського р-ну.
16 лютого 1980р. почала працювати Тернопільська обласна бібліотека для юнацтва, тепер обласна бібліотека для молоді.
У книгозбірні — 8 відділів, 3 сектори. Від 2001 р. функціо­нує Інтернет-центр.
Фонд бібліотеки — універсальний, нараховує 120 тис. при­мірників документів із різних галузей знань.
Діють творчі програми: театр книги «Діалог», літературно- мистецька вітальня «Зустрічі без прощань», картинна галерея; програма «Обласна бібліотека для молоді — читачам з обмеже­ними можливостями». А також психологічна консультація «Ма­гнолія».
20 лютого 1895 р. у с. Рудниках, нині Підгаєцького р-ну, народився хорунжий Легіону УСС, діяч періоду УНР, співробіт­ник Галревкому, радянський працівник, заступник наркома зе­мельних справ СРСР Федір Палащук (Конар). За сфабрикованим звинуваченням розстріляний 12 березня 1933 р. у м. Москві (Ро­сія).
24 лютого 1890 р. у с. Дорофіївці, нині Підволочиського р- ну, народився офіцер Армії УНР, учасник Акту Злуки в Києві в січні 1919 р., адвокат, доктор права, громадський діяч Андрій Жуковський. Помер 22 лютого 1951 р. у м. Чикаго (США).
25 лютого 1850р. у с. Шляхтинцях Тернопільського р-ну народився український громадсько-політичний діяч, публіцист, письменник Володимир Барвінський . Помер 3 лютого 1883 р. у м. Львові.
25 лютого 1875 р. у с. Зарваниці, нині Теребовлянського р- ну, народився адвокат, доктор права, співробітник державного секретаріату закордонних справ ЗУНР, дипломат УНР, громад­сько-політичний діяч, член ЦК УНДО Ярослав Олесницький. Помер 15 липня 1933 р. у м. Золочеві на Львівщині.
27 лютого 1860 р. у с. Бережниці Вижній Ліського повіту Сяноцького воєводства народився суспільно-політичний діяч, публіцист, редактор Тимотей Старух. Від 1896 р. проживав у с. Слободі Золотій (нині — Золота Слобода Козівського р-ну), був ініціатором будівництва читальні «Просвіти», співорганізатором товариства «Січ», війтом села, послом австрійського пар­ламенту від виборчого округу Бережани — Рогатин, послом Га­лицького сейму. Від 1912 р. оселився у м. Бережанах.
Помер 21 квітня 1923 р. у м. Бережанах.
28 лютого 1750 р. у м. Підгайцях народився польський пи­сьменник, публіцист, політичний і державний діяч Ігнацій Потоцький. Помер ЗО серпня 1809 р. у м. Відні (Австрія).

понеділок, 1 лютого 2010 р.

Копичинецьке графіті

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Лютий
1 — Макара-весноукажчика. Який Макар, такий і товар. Якщо погода ясна, то й весна буде красна, рання, тепла.
2 — Юхима зимового. Опівдні сміється сонце — на ранню весну. Завірюха — всі Масниці будуть із заметіллю.
4 — Тимофія-напівзимника. Якщо в цей день хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну.
6 — Оксани. Яка Оксана, така й весна.
8 — Півхлібниці. Який день, така й весна.
10 — Юхима, Охріма. Якщо вітряно, то літо буде мокре.
12 — Трьох святителів.
14 — Трохима. Якщо вітряно, то літо буде мокрим.
15 — Стрітення Господнє, Громниці, Зимобор. Зустрічаються зима й весна. У церквах правиться, святять воду й свічки. Цей день вважався прогностиком (щогодини спостерігають за змінами погоди).
Як на Стрітення капає зі стріхи — не найдеться з літа потіхи. Як капає зі стріх, так капатиме із вуликів. На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб — до плуга.
20 — Парфенія. У цей день не брали шлюбів і не організовували будь-яких розваг.
23 — Прохора і Харлампія. Свято робочої худоби. Святять воду і кроплять нею тварин.
24 — Власа. Прийшов Влас — із печі злазь. Якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде. Лютневі прикмети вказують, який буде травень. А з ним у хлібороба пов’язані всі надії на майбутній урожай. Морозні сухі періоди в лютому — на спекотну й суху погоду травня. 24 лютого можна спрогнозувати, яке буде літо — сухе чи мокре. Якщо в цей день іній, сніг, дощ, то 24 травня на Mокія Мокрого буде дощ.
27 — Кирила. Погожий день — літо гарне.